Спогади

Не пройшло й дня, як закінчились пари і усіх поглинув передсвятковий хаос. Але одразу повіяло і ностальгією. Не знаю, напевно тому що навчаюсь вже останній рік і чим ближче до кінця, тим краще усвідомлюю, що скоро все закінчиться! Не буде уже цих веселих студентських буднів, колективних святкувань, проблем…
Чомусь згадався День студента, який ми святкували рік тому!
І як зараз з пам’яті виринають рядки з щоденника одногрупниці, які я написав 17.11.2005 (тоді ми усі робили записи на згадку):

Вечір… Вино… Сміх…
Лунає музика. Блиск бокалів.
Гадають на піснях. Насті пощастило - Арія. “Безтурботний ангел”.
Всі підспівують… Знову сміх!
Завжди би так! =)