Кришталеве кохання

Ми тримали в руках кришталеве кохання,
Крізь тумани воно осявало нам шлях.
І світилось воно, як рожеве світання,
Й запалило воно теплий вогник в серцях.

Ми тримали його обережно та ніжно
І несли почуття крізь вітри і дощі.
І, коли навкруги було зимно та сніжно,
Цей вогонь у серцях зігрівав дві душі.

Хто спіткнувся із нас, я і досі не знаю.
А кохання розбилось, і вогник погас.
І тепер ми з тобою в тумані блукаєм
І шукаєм кохання друзки повсякчас.

Ligeia

Джерело інформації: http://blog.i.ua