Коло подій, присвячених Дню міста, завершив другий всеукраїнський шоу-фестиваль “Фортеця-фест”. Відбулась ця подія 25 травня у стінах Старої фортеці. Чим порадував фестиваль цього року? Зірками! На сцені виступали: Тіна Кароль, гурт “Motorolla” (їх ми бачимо у себе вже не вперше), “Medium”, місцеві гурти “Апріорі”, “Своєрідне” та інші, що виконували пісні у стилі поп, рок та реп - музики.
…далі »

22 січня у День соборності Президент України Віктор Ющенко зробив просто королівський подарунок Кам’янцю-Подільському - у цей день було підписано наказ про присвоєння Кам’янець-Подільському державному університету статусу національного.
…далі »

Пам’ятки цивільного будівництва у Кам’янці-Подільському представлені кількома монументальними спорудами, а також різноманітною житловою забудовою. Найдавнішим є будинок українсько-польського магістрату, розташований посеред Центральної площі - давнього українського (пізніше польського) ринку. Структура забудови ринку почала формуватися, очевидно, ще до навали Батия, поява ж міської ратуші припадає на середину або на другу половину XIV століття. Кам’янецька ратуша є найстарішою з тих, що збереглися на Україні. Водночас вона становить цікавий приклад різностильових нашарувань на первісній готичній споруді. Один з будівельних етапів (середини XVIII століття) пов’язаний з іменем Яна де Вітта - військового інженера і архітектора, коменданта кам’янецької фортеці.
…далі »

Дух справжніх лицарів був відчутний на III Міжнародному військово-історичному фестивалі «Тегга Негоіса-2007», який відбувся у минулі вихідні в одному з найстаровинніших міст України Кам’янці-Подільському.
У світі існує традиція : вшановувати місця героїчної слави полеглих у бою предків. Ватерлоо, Лейпциг, Бородіно, Грюнвальд - міста, які є світовими центрами військово-історичних рухів. Кам’янець-Подільський - перше і єдине місто в Україні, яке відважилося на проведення дійства такого масштабу.
…далі »

Кам’янець-Подільський був населений представниками трьох общин - русинів (українців), вірмен та поляків, кожна з яких мала по кілька храмів. У період розквіту середньовічного міста тут існувало понад 30 культових споруд, з яких донині збереглося 13.
Найдавнішим історики вважають православний Воскресенський монастир, котрий існував на Руських фільварках у XII столітті. Серед збережених культових пам’яток найстарішою є вірменська Благовіщенська церква, яку історики відносять до XIII століття. Колись вона була головним храмом вірменської общини і за розмірами не поступалася великій Миколаївській церкві, збудованій століттям пізніше (збереглася в руїнах). Після того як Благовіщенська церква наприкінці XVII століття була зруйнована турками, вона не відновлювалася. Збереглася лише олтарна частина, яка була перетворена на каплицю.
…далі »

З 18 по 20 травня у Кам’янці-Подільському знову відбулось масштабне святкування його Дня народження. Особливого колориту святкуванню надавали вже традиційні польоти повітряних куль у рамках Чемпіонату з повітроплавання. Також жителі та гості міста мали нагоду милуватися уже також традиційним лазерним шоу, що проходило на фоні Старої фортеці, повітряних куль та скелистих берегів Смотрича. І на завершення - феєрверк. Цього року, як і зазвичай, до міста з’їхались гості з різних країн - зокрема з Польщі, Литви та Іспанії.
Скільки ж років іменинникові?
…далі »

19-22 квітня Кам’янець-Подільський став столицею технічних видів спорту України. До древнього міста звідусіль з’їхались спортсмени різного віку та кваліфікації. Саме в ці дні проходив І Міжнародний фестиваль «Технопарк Кам’яного періоду». Поштовхом до створення такого свята стала зростаюча популярність ралі на території міста та району. Згодом виникла ідея залучити сюди й інші технічні види спорту. Зокрема, відродити мотобол, яким ще десятиліття тому славилося наше місто. На це в одному з інтерв’ю звернув особливу увагу міський голова Олександр Мазурчак, який пообіцяв всіляко цьому сприяти.
…далі »

Її ще називають баштою Стефана Баторія. Розташована біля колишнього Руського ринку, колись захищала Старе місто з півночі. Збудована вона на кошти ремісничого цеху кушнірів, які боронили місто під час небезпеки в цьому місці.

Башта семиповерхова, з бійницями і вікнами. Разом з кам’яними мурами і бастіонами вона начебто продовжувала укріплення Польської брами, через яку проходив головний в’їзд у місто з півночі. Із західного боку до башти було прибудовано проїзд з кам’яними склепіннями, що одержав назву Вітряної брами. За переказами, браму почали називати Вітряною відтоді, як у серпні 1711 р. Петро І, повертаючись з Пруського походу, відвідав Кам’янець-Подільський. Коли цар проїжджав через ворота Кушнірської башти, сильний протяг здув капелюха з коронованої голови. Цар нібито вигукнув: “Що за вітряна брама!”
Кушнірська башта була реставрована у 1956 - 1958 рр.

Джерело інформації: Винокур І.С., Хотюн Г.М. Кам’янець-Подільський державний історико-архітектурний заповідник/Фото П.М. Березіна.- Львів: Каменяр, 1981. - 95с., іл.

Цього тижня у Кам’янці-Подільському розпочалися зйомки одного з наймасштабніших кінопроектів останніх років. Російський режисер українського походження Володимир Бортко, добре відомий глядачам за стрічками «Собаче серце», «Ідіот» та «Майстер і Маргарита» розпочав свою роботу над кінофільмом «Тарас Бульба». Перший етап проходив у Запоріжжі.
За словами Володимира, новий фільм розрахований на 2,5 години екранного часу, і можливо, це його остання робота в кіно.
В ролі Тараса Бульби - Богдан Ступка, його синів зіграють Володимир Вдовиченко та Ігор Петренко, дружину Ада Роговцева, а панночку - молода польська актриса Магда Мельцеш. Так само для зйомок запрошені такі відомі актори, як Лесь Сердюк, Остап Ступка, Михайло Боярський і Сергій Дрейден.
Декорації для фільму створені за ескізами народного художника Росії Володимира Свєтозарова і народного художника України Сергія Якутовича. Оператор - Дмитро Маас, композитор Ігор Корнелюк.
…далі »

Побудована в північно-західній частині Старого міста. За системою оборонних споруд вона подібна до Руської брами. В’їзд у Старе місто з Польських фільварків у XVI—XVIII ст. захищали п’ять башт, з’єднаних між собою мурами загальною довжиною 180 метрів, які ламаною лінією перетинали каньйон річки. Три башти були розташовані на правому березі, а дві — на лівому. Стіна, що перетинала русло Смотрича, мала два шлюзи, якими в разі потреби перекривали течію ріки. Найбільш укріпленою баштою була Надбрамна, через неї проходив в’їзд у місто.
У другій половині XIX ст. при прокладенні нової дороги Польську браму зруйнували. Залишились тільки мури з бійницями вздовж правого берега Смотрича та три башти, в яких згодом були розміщені кузні, від чого їх назвали Ковальськими.

Джерело інформації: Винокур І.С., Хотюн Г.М. Кам’янець-Подільський державний історико-архітектурний заповідник/Фото П.М. Березіна.- Львів: Каменяр, 1981. - 95с., іл.

У південно-західній частині міста, на вулиці Комсомольській (колишня Руська), збереглася система оборонних споруд, яка постала на початку XVI ст. (будівництво розпочалося у 1527 р.). Цікава історія цієї величної пам’ятки. За непокірність і відмову прийняти католицьку віру корінне населення Кам’янця було виселене польсько-шляхетськими властями за міські мури на неукріплену околицю вздовж ріки Смотрич. Щоб захиститися від нападів татар та польських грабіжників, руська (українська) община побудувала свої укріплення, які дістали назву Руської брами. Вона служила головним в’їздом до міста з півдня. Це була могутня оборонна система, фактично ще одна фортеця, яка складалася з восьми башт та близько 100 метрів кам’яних мурів з бастіонами. Дві башти збудовані біля скелі, третя примикала до річки, русло якої перетинав шлюз, з’єднаний з баштою на протилежному березі. З допомогою шлюзової системи рівень води в річці при потребі піднімався, і річка ставала непоборною захисницею міста. На випадок небезпеки в’їзд через браму прикривався ще ґратами, які спускалися з другого поверху надворітної башти за допомогою спеціального механізму.
Кам’яні плити, вмуровні в стіни, засвідчують, що у 1717 і в 1770 рр. проводились реставрації Руської брами. Великі реставраційні роботи проведені тут і в 1960 р.

Джерело інформації: Винокур І.С., Хотюн Г.М. Кам’янець-Подільський державний історико-архітектурний заповідник/Фото П.М. Березіна.- Львів: Каменяр, 1981. - 95с., іл.

Фортеця в Кам’янці-Подільському побудована в кінці XII, на початку XIII ст., через 150-200 років, після заснування міста на острові. З самого початку і майже до кінця XV ст. вона уявляла собою феодальний замок, в якому постійно жили удільні князі та бояри.
Замок стоїть на високій скелі. Він має два яруси укріплень. Перший нижній проходить на рівні Турецького мосту. Це укріплення Пригорода. Другий ярус - це, власне кажучи, вже укріплення самої фортеці- з баштами та кам’яними стінами, які стоять на самому високому шпилі скелі.
У 1621 році з західної сторони фортеці, з боку Підзамча, були побудовані земляні укріплення - Новий Замок.
Укріплення Пригорода починались біля самого мосту, який з’єднує Старе місто на острові з фортецею. Тут, біля самого мосту, стояла Червона башта, в якій були ворота, що вели в Пригород (в нижню частину фортеці). На ніч вони закривались залізною решіткою, яка спускалась на ланцюгах з верху башти. Червона башта була побудована в XIII ст.
Праворуч, біля Червоної башти над самою кручею, стояла Нова башта, яку побудував у 1544 році архітектор - Йов Претвіч. Навпроти, через дорогу, з боку Карвасар (Караван Сарая) є підземний хід до підземного бастіону. Цей бастіон розкопувала в червні 1973 року експедиція київських спелеологів на чолі з Марком Міліциним. Червону та Нову башту біля мосту розібрали у 1876 році.
Після 1812 року царський уряд перетворив фортецю на в’язницю. Не доходячи міських воріт фортеці, ліворуч пусте місце. В XIX ст. тут стояла невеличка хатиночка, в якій було караульне приміщення.

Схема фортеці

Читати більше >>>

http://tovtry.forest.ru

Кам’янець-Подільський чи не найпривабливіше місце в Україні, як з точки зору туристів (зокрема і прихильників екстриму), так і для підприємців, які працюють в туріндустрії. Також Кам’янець-Подільський є неперевершеним знімальним майданчиком для кінематографістів, природні і архітектурні можливості якого дають змогу відтворити будь-яку епоху в будь-якій країні.
“Перлина Поділля”, “місто-фортеця”, а ще Кам’янець-Подільський називають містом семи культур - культур і національностей, які творили історію міста. Ще і донині згадка про них живе в назвах районів та вулиць міста: Вірменська площа, Руські фільварки, Польські фільварки, вулиця Татарська, площа Польський ринок та інші. Це місто, в якому поєднання стилів сходу і заходу створило унікальний архітектурний комплекс, який отримав статус Національного історико-архітектурного заповідника.